Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості

М. Рильський

28 травня щорічно вшановуємо пам’ять Великого українця – Івана Яковича Франка. У нашому традиційному каноні саме Франкові належить друга сходинка після Т.Г.Шевченка.

Народ назвав його Каменярем. Видатний письменник, публіцист, перекладач, філософ, учений, громадський і політичний діяч. Сучасники називали його велетом думки і титаном праці. Він залишив по собі колосальну художню й наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. 50-томне  академічне видання ворів, здійснене в 1976-1986 роках, є далеко неповним  його доробком. За 40 років творчої діяльності І.Я.Франко видав 11 поетичних збірок, понад 100 оповідань, 9 повістей, понад 10 драматичних творів, понад 2 тисячі публіцистичних статей. Ним здійснені переклади з французької, німецької, англійської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, індійської, давноєврейської мов. Найбільше у Франка різноманітних праць літературознавчої, політичної та навіть економічної проблематики.

Франкову мотивацію писати так багато суттєво живило переконання , що він доволі самотній у такій подвижницькій праці. Буквально намагався встигнути все й докласти зусиль в усіх напрямках , бо хто ж іще зробить, якщо не він? Справді вірив, що літературою можна вплинути на суспільство – пробудити, просвітити, спонукати до глибшого самоусвідомлення.

Вшановуючи видатну особистість нашої держави,   виховуємо  любов  до рідної України, Батьківщини, свого народу,  зацікавленість до вивчення  творчої спадщини письменника. Роки, століття не можуть зупинити потужність слів поета-Каменяра.

Тексти Франка – то цілий материк, який відкриваєш не відразу. Але на молодших від нього письменників вплинули не тільки його твори, а й сама особистість Івана Яковича. Він  був харизматичний, тобто мав дар вражати інших. «Від молодих років і до глибокої старості Франко вражав, і він вражає досі»(Ростислав Семків).