12 березня відбулась перша частина навчання для молодих спеціалістів психологічної служби — соціальних педагогів та практичних психологів закладів освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Захід був присвячений важливій темі: підвищенню обізнаності освітян щодо запобігання суїцидальним тенденціям серед учасників освітнього процесу.
Тренером навчання виступила Олена ВЕРШИНІНА, психолог КУ «Одеський центр професійного розвитку педагогічних працівників».
Основний акцент зустрічі було зроблено на методиці гейткіпінгу. Отже, гейткіпер – це людина, яка:
- не обов’язково має психологічну освіту, але має необхідні знання щодо суїциду,
- вміє розпізнати у своєму оточенні (за місцем роботи, місцем проживання та/або у колі свого безпосереднього спілкування) людей з ознаками суїцидальної поведінки,
- має навички ведення розмови з такими людьми: може ставити прямі питання про суїцид і оцінювати ризик, надавати психологічну підтримку людині та надати інформацію про ресурси і служби допомоги, до яких можна звернутися.
Таким чином, гейткіпер – це помічник, який надає першу психологічну допомогу людині в суїцидальній кризі.
Учасники детально розібрали поширені стереотипи, які часто заважають вчасному втручанню. Зокрема, було спростовано міф про те, що «розмови про суїцид можуть спровокувати дію». Навпаки, факти свідчать, що відверта, спокійна та професійна розмова знімає напругу та дає дитині відчуття, що її нарешті почули. Окрему увагу приділили алгоритму розмови в кризових ситуаціях. Психологи відпрацьовували навички, що є фундаментом довіри, а саме: вміння не просто чути слова, а розпізнавати емоційний стан за ними; зчитування невербальних сигналів (міміка, жести, зміна звичного ритму життя); надання дитині простору для висловлення болю без осуду чи передчасних порад.
Гейткіпінг є одним із найефективніших інструментів у світі для запобігання суїцидам у громадах та навчальних закладах. Коли вчителі та психологи володіють цими навичками, школа стає не лише місцем навчання, а й простором підтримки, де жодна дитина не залишається наодинці зі своїми переживаннями.
