Формування читацьких компетентностей молодших школярів є одним із ключових завдань сучасної початкової освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи (НУШ). Цей процес спрямований на перехід від простого технічного відтворення друкованого слова до глибокого усвідомлення, критичного аналізу та практичного використання отриманої інформації.
З метою висвітлення ефективної моделі формування читацьких компетентностей як інноваційної форми роботи 20 жовтня 2026 року відбувся вебінар для вчителів початкових класів «Формування читацьких компетентностей молодших школярів», присвячений практичному досвіду впровадження сучасних методик та інноваційних підходів до розвитку читацької грамотності учнів 1–4 класів.
Модераторка вебінару Лариса ЯНІШЕВСЬКА, консультантка КУ «ОЦПРПП», забезпечила конструктивну та професійну взаємодію між спікерами й учасниками.
Спікерки Галина ЛОГАЧЕВА, Наталія СТАЛЕВИЧ та Аліна УНТІЛОВА, вчительки початкових класів ОДЕСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 127 презентували власний досвід та деякі аспекти системи роботи з розвитку читацьких навичок.
Проведення вебінару стало важливим кроком у поширенні ефективних освітніх практик, спрямованих на реалізацію вимог Державного стандарту початкової освіти та концепції «Нова українська школа».
Захід об’єднав педагогів для обговорення системних рішень щодо підвищення інтересу молодших школярів до читання та усвідомленого сприйняття тексту.
Особливу увагу приділили формуванню стійкої внутрішньої мотивації молодших школярів до щоденного читання, аналізу та інтерпретації прочитаного.
Під час вебінару спікери також представили систему роботи з розвитку читацьких навичок, що передбачала поетапну реалізацію завдань: від первинного сприйняття й декодування тексту до поглибленого аналізу та творчого переосмислення. У межах запропонованого підходу учні:
- застосовують стратегії смислового та виразного читання;
- аналізують вчинки персонажів, причинно-наслідкові зв’язки та головну думку творів;
- удосконалюють навички усного та письмового висловлення власних думок;
- виконують творчі завдання, інтерактивні вправи, мовні челенджі та мініпроєкти;
- працюють у групах і парах над створенням спільних читацьких продуктів (буктрейлерів, лепбуків, читацьких щоденників).
Окремий акцент було зроблено на використання цифрових інструментів, мультимедійних презентацій та інтерактивних платформ, що сприяли підвищенню залучення учнів, розвитку критичного мислення та візуалізації навчального матеріалу.
Поєднання традиційних методик із сучасними технологіями дало змогу забезпечити практичну спрямованість навчання та актуалізувати читацькі знання в реальних комунікативних ситуаціях.
Спікерки поділилися результатами впровадження методики, зокрема відзначили підвищення рівня читацької самостійності учнів, розширення їхнього словникового запасу, зростання якості розуміння складних текстів і більш свідоме ставлення до дитячої літератури.
Важливим результатом стало формування позитивного емоційного ставлення до книжки та зростання зацікавленості до участі в шкільних читацьких ініціативах.
Під час обговорення учасники вебінару порушили актуальні питання подолання читацької пасивності в умовах цифрового середовища, поділилися власним досвідом і визначили можливі шляхи адаптації запропонованих методик до освітніх потреб різних класів.
За підсумками заходу педагоги отримали методичні рекомендації щодо організації читацької діяльності, добору інтерактивних форм роботи та ефективних інструментів мотивації молодших школярів до вивчення й активного читання української літератури.
