Ще одна лютнева сторінка нашого альманаху знайомить учасників творчого проєкту «Поезія єднає та окрилює» та шанувальникам поетичного слова із серією нових «дуже теплих» поезій вчительки української мови та літератури Одеського ліцею № 13 Оклюк Олени Григорівни.
Ми не одноразово друкували твори молодої письменниці як у авторських випусках, так і у тематичних до Дня рідної мови, Дня поезії, річниць Т.Г.Шевченка, новорічних виданнях. Олена Григорівна – співавторка поетичної збірки «Незламне слово рідної Одеси» та альманаху «Така вона, моя Одеса», авторка збірки «Струни ліричної душі», дитячої прози ( оповідання «Екстремальна пригода на великах маленьких гонщиць»), бере активну участь у житті філологів міста, є учасницею та переможницею професійних та творчих конкурсів та заходів, проводить роботу з ліцеїстами, виховує любов до рідного українського слова, мови, матері, родини, нашої Батьківщини.
Олена Оклюк (дівоче прізвище Лавренчук) народилася у 1985 році у мальовничому селі Бокове, яке купається у зелених барвах навесні та влітку, й золотавих – восени, Любашівського району Одеської області. У школі навчалася відмінно, закінчила історико-філологічний факультет Одеський ПУДПУ ім. К.Д.Ушинського, здобула кваліфікацію вчителя української мови та літератури.
Поезією захоплюється з дитинства. Перші «проби пера» зробила ще в п’ятому класі, вірші почала писати в юнацькому віці, а друковані поезії з’явилися в одеському літературному журналі «Одеситка» в 2018 році. Також твори друкуються в альманахах «Політ моїх думок», «Дивограй», «Заграва».
З під пера Олени Григорівни виходять нові й нові поезії. « Життя – це не очікування того, що буря вщухне, а вміння танцювати під дощем і плести крила для тих, кого любиш», – вважає поетеса й присвячує своїй родині, найріднішим людям свої вірші, з якими знайомимо в цьому випуску.
Усміхнися мені Доле моя, пригорну тебе я, Пригорну, як маленьку дитину. Доле моя, попрошу тебе я Усміхнися мені на хвилину (Олена Оклюк)
Дякуємо нашій талановитій колезі за активну життєву позицію, сміливу патріотичну думку, величезну культурно-просвітницьку роботу та плідну творчу діяльність.
Бажаємо нових професійних та мистецьких досягнень, успіхів та поетичних злетів. Нехай вислів Олени Григорівни «Митець – це той, хто перетворює свої шрами на смарагди, а розбите серце – на дороговказ для інших» запалюють талановитих освітян, обдаровану молодь і усіх бажаючих, хто прагне й може поділитися своєю творчістю!