21 лютого 2025 року Комунальною установою «Одеський центр професійного розвитку педагогічних працівників» проведено вебінар-зустріч «Українська мова: сьогодення й майбутнє», присвячена Міжнародному дню рідної мови.
Гаслом заходу стали слова Олеся Гончара: «Мова – це доля нашого народу і вона залежить від того, як ревно ми всі плекаємо її».
Із глибокою зацікавленістю слухали учасники заходу, а це вчителі української мови та літератури, виступ Гриценка Павла Юхимовича – відомого в Україні й за її межами вченого, мовознавця, доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови Національної академії наук України. Окрім зазначеного, Павло Юхимович займається питаннями діалектології, лінгвогеографії, історії мовознавства, веде велику громадську роботу.
Основний меседж, акцент вчений зробив на значенні української мови в сучасних реаліях державотворення як зброї у боротьбі за Україну, українську ідентичність і наш цивілізований вибір.
Зі словами пошани звернувся Павло Юхимович до вчителів, освітян, які виконують наразі важливе й дуже нелегке завдання, і саме від учительства залежить доля дуже динамічного й непростого явища – мови, а тим більше рідної, української, яка повинна мати й творити сьогодні й тут своє обличчя. Адже мова – це не тільки технічний засіб передавання думок. Її значення набагато більше й важливіше. Окремі слова вдячності педагогам-одеситам, землякам: народився вчений на Одещині, навчався в Одеському національному університеті, де й почалася його трудова діяльність. Зокрема зазначено, що саме філологічний та історичний факультети цього вишу завжди були епіцентром українськості, центром українознавства, української мови, народної культури, театру. Українці завжди підтримували різні мови, і прикладом цьому є багатомовна Одеса. Але домінуюча роль належить рідній мові: «Чия мова – того й держава».
Українська мова протягом свого існування завжди виконувала роль знаряддя життєствердного буття українців, демонструвала свою силу й право на реалізацію державотворення й багатьох мовних проблем.
Окреслюючи історичний розвиток української мови, Павло Юхимович зосередив увагу на тому, що українці завжди були висококультурною єдністю, мали величезну культурну й мовну спадщину. Наша мова – дуже давня і є продовження тієї мови, що була в наших предків від 5-6 ст. н.е. й наперекір усім заборонам, тортурам, нарузі, знищенню вона живе й розвивається сьогодні. Мова народу – незнищенна.
Наша рідна українська мова повинна мати своє обличчя, вона ідентифікує нас як націю, як народність. І Павло Юхимович пропонує таку формулу: «Українська мова провела свій народ над глибоким проваллям й зберегла його. Без мови народ не зберігся б».
Про це потрібно говорити нашим учням. Наше завдання – відновити питоме обличчя української мови; творити українськомовну українську мову; писати й говорити українською, і тим створити рідномовний україномовний простір. Ми зобов’язані правильно, науково-достовірно, на фактах робити висновки про могутність нашої тисячолітньої культури, традицій, які зберегли українці, щоденно відстоювати й передавати високий і прекрасний скарб – українську мову нашим дітям, молодому поколінню, бо мова народу – незнищенна.
Учасники зустрічі одностайно підтримали Павла Юхимовича в тому, що вивчення рідної української мови є першочерговим завданням школи й вчителі-одесити разом зі своїми учнями та вихованцями виконують його. Зі словами глибокої пошани побажали Павлу Юхимовичу всіляких гараздів, нових наукових звершень, дякували за мудрі поради, скарби знань та життєві орієнтири й завдання, які стоять перед учителями сьогодні.
