Є вірші –квіти, вірші – дуби,
Є іграшки – вірші, є рани.
Є повелителі і раби, І вірші є каторжани.
Крізь мури в’язниць, по тернах лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть…
21 березня 2023 року світове співтовариство відзначає Всесвітній день поезії. З цієї нагоди для вчителів-філологів, бібліотекарів проведено творчу зустріч з поетами міста Одеси.
Як народжується музика душі, де береться натхнення, як з’являється той дивний дар, що примушує звичайні слова звучати по-новому, інакше, а людину – хвилюватися, співчувати, тривожитися, страждати, любити. Своїми думками поділилися Работін Юрій Анатолійович, голова Одеської обласної Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій імені Панаса Мирного та Степана Олійника, лауреат літературної премії Миру. Для учасників Юрій Анатолійович читав свої поезії:
Будуть зміни, буде користь,
Я це розумію, і роблю, що можу,
І роблю, що вмію
«Україна в серці в мене», Збірка «Покликанець мови»
З «Присвятою поетам» звернувся до учасників поет, голова громадської організації «Центр творчих ініціатив» Анатолій Федорович Бутенко. Він зазначив, що поетичне слово завжди було зброєю у боротьбі проти ворога, як у минулі часи, так і сьогодні. Також читав вірші зі своєї збірки «Дух нескореної волі».
Чудові поезії презентувала учасникам справжня майстриня слова, чарівна жінка Заславська Євгенія Львівна – відома поетеса, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, учасниця колективу поетів «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО». На вірші Євгенії Львівни звучать романси і пісні не тільки в Україні, а й за її межами.
Поезія – це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі. Спробуємо уявити на мить, що література, зокрема поезія, раптом зникла. Мабуть, разом із нею зникли б наші почуття. Чи таке можливо? Відповіді на ці запитання дала своїми глибокими філософськими творами молода талановита поетеса, член Національної спілки письменників України, лауреат премії ім. Лесі Українки Маліцька Анна Дмитрівна.
Поезія живе й житиме доти, доки людське серце наповнюватимуть найтонші й найглибші почуття. Вона житиме вічно. Її продовжують юні, молоді талановиті. В Одесі багато творчих талановитих дітей, які пробують своє перо в поезії, в прозі. І Муза приймає їх під своє творче крило. Від імені юних талантів, як впевненість в тому, що поетична справа буде жити і впевнено крокувати Одесою, слово мала учениця 11 класу Одеського ліцею «Гармонія» Птіцина Анастасія.
«Поезія – це завжди неповторність» – таку рубрику має шкільна газета «Маяк» Одеського ліцею № 24, і її редактор учитель української мови та літератури, заступник директора з НВР Долгієр Ольга Валеріївна поділилася досвідом роботи та прочитала свою поезію.
Сподіваємося, що зустріч принесла учасникам насолоду і надовго залишиться в пам’яті та серці.
То ж читаймо поезію, творімо власні поетичні шедеври і нехай Муза творчості ніколи не залишає нас! Нехай поезія завжди єднає і тримає поетичний фронт!
