Сучасна природнича освіта орієнтується не на накопичення учнями окремих предметних знань, а на формування здатності досліджувати, пояснювати природні явища, працювати з інформацією, встановлювати взаємозв’язки та застосовувати знання в різних життєвих контекстах. У цьому контексті важливого значення набувають практична спрямованість навчання, дослідницький підхід, STEM-інтеграція, розвиток ключових компетентностей та формування наукового світогляду
Відповідно до плану роботи КУ «Одеський центр професйного розвитку педагогічних працівників» на 2026 рік 25 серпня 2026 року на платформі ZOOM відбувся вебінар «Від нормативного документа – до уроку: як змінюється біологічна освіта у 2026/2027 навчальному році», у якому взяли участь учителі біології міста Одеси.
Спікерки заходу Наталія Позднякова та Вікторія Короленко, учительки біології Одеського ліцею № 14, представили основні орієнтири організації освітнього процесу з біології у 2026/2027 навчальному році та зосередили увагу на практичній реалізації сучасних підходів до природничої освіти.
Окрему увагу під час вебінару було приділено питанням оцінювання та академічної свободи вчителя, особливостям календарно-тематичного планування, компетентнісно орієнтованим завданням та використанню інструментів, які дають змогу визначати рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання.
Важливою частиною вебінару стало питання подолання освітніх втрат. Учасникам було представлено логіку системної роботи: відновити – виявити й подолати – навчати для життя.
Особливий акцент зроблено на тому, що діагностика має бути інструментом визначення навчальних потреб, а не додатковим оцінюванням. Розглянуто можливості тематичних груп підтримки, короткострокових циклів компенсаторного навчання та повторної діагностики для відстеження навчального поступу учнів.
Практичну спрямованість вебінару продемонстровано на прикладі 9 класу НУШ, де особливого значення набуває інтеграція змісту навколо фундаментальних природничих ідей. Учасникам запропоновано методичний кейс із теми «Клітинна мембрана», побудований за логікою «системне бачення – наукове пояснення на основі доказів – застосування знань у життєвих контекстах».
У межах STEM-кейсу «Одна мембрана – багато систем» учні не просто відтворюють будову фосфоліпідного бішару, а створюють модель, змінюють її, прогнозують можливі наслідки та обґрунтовують результати через властивості гідрофільних і гідрофобних частин молекул. Завершальним етапом стає перенесення отриманих знань у нові ситуації – пояснення дії антибіотиків та особливостей проходження різних речовин через клітинну мембрану.
Такий підхід демонструє, як трансформувати теоретичний зміст біології у діяльнісне навчання, у якому учень досліджує, моделює, прогнозує, доводить і застосовує знання. Саме компетентнісно орієнтовані завдання створюють умови для системного, діяльнісного та інтеграційного підходів, розвитку навичок розв’язання проблем і ефективної комунікації.
Проведення вебінару стало можливістю не лише актуалізувати нормативні та методичні орієнтири нового навчального року, а й продемонструвати педагогам практичний шлях їх реалізації – від нормативного документа до конкретного уроку, від знання до його застосування, від подолання освітніх втрат до формування здатності учня використовувати біологічні знання для розуміння та розв’язання реальних проблем.
