Під такою назвою проведено міський конкурс творчих робіт для учнів 5-11 класів у номінаціях «Есе», «Мій проєкт пам’ятника Лесі Українці в Одесі», «Кращий малюнок».
Мета заходу – відзначення 155-ї річниці від дня народження всесвітньо відомої української письменниці, визначної культурної та громадської діячки Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка) та формування патріотизму, національної свідомості, духовно-моральних цінностей і естетичних смаків на прикладі життя і творчості поетеси, популяризації її творчості, залучення здобувачів освіти до збереження культурної спадщини та виявлення обдарованих учнів у галузі української літератури, українознавства та образотворчого мистецтва.
Епіграфом до творчих робіт взято слова із твору Лесі Українки «Лісова пісня»: «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
23 лютого н.р. проведено фінальний етап конкурсу, у якому взяло участь 104 переможці відбіркового етапу, що проходив у районах міста.
Фахове журі розглянуло роботи й зазначило, що більшість із наданих на розгляд, відповідали вимогам Положення про конкурс, вирізнялися самостійністю думки юних авторів, яскравістю й майстерністю в розкритті художніх образів, різноманітністю технік виконання, творчою індивідуальністю та власним баченням розкриття теми. Учасники продемонстрували вміння аналізувати та узагальнювати, критично оцінювати історичні факти та явища, події сьогодення, висловлювати свої думки та емоції. В усіх роботах розкривається значення особистості Лесі Українки для нашої держави, її роль в історії та сьогоденні. Департаментом освіти та науки Одеської міської ради видано наказ «Про підсумки проведення міського конкурсу творчих робіт «Ти завжди, Лесю, в пам’яті Одеси», на виконання якого переможці будуть нагороджені дипломами Департаменту освіти та науки Одеської міської ради.
«Сьогодні, коли ми вшановуємо пам’ять Лесі Українки, то не просто згадуємо видатну письменницю. Ми звертаємося до неї як до живої співрозмовниці. Її присутність відчувається в кожній виставі за «Лісовою піснею» на одеських сценах, у кожному вірші молодих поетів, що читається біля моря. Вона в пам’яті нашого міста не як застигла бронзова постать, а як вічна енергія, що надихає на боротьбу та любов»(Ганна Захарова, учениця 11 класу Одеського ліцею №86).
«Для нас сьогодні Леся Українка в Одесі – це нагадування про те, що справжній талант здатний перетворити навіть фізичний біль на вічну поезію, а морську синь- на джерело безсмертного натхнення» ( Владислава Бельмас, учениця 11 класу Одеського ліцею №49).
«Для мене Леся Українка – «не класик із підручника», а сучасниця: втомлена, поранена, але не скорена. Одного разу вона вдихнула солоний бриз одеського моря й залишила тут частку своєї душі. Сьогодні Одеса вдихає дим війни – і все одно тримається. Як і Леся, ми знаємо: тіло може боліти, але дух України – нездоланний»(Аріна Жернокєєва, учениця 11 класу Одеського ліцею №4).
«…Хай і так, але тепер Леся Українка знала: Україна буде. І не сльози й розпач визначають долю твого народу, а дія й віра. Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам вороття! Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя!»( Єлизавета Сергієнко, учениця 10 класу Одеського ліцею №38).
Ти завжди, Лесю, в пам’яті Одеси!